Коли роботодавець чує фразу «атестація робочих місць за умовами праці», то першою думкою є гора нудної та незрозумілої документації та виникає бажання не займатись цим питанням чи перекласти його на потім. Тому часто виникають питання: кому потрібна атестація? В яких випадках? Навіщо потрібно проводити таку атестацію?

По-перше: у кожного працівника повинно бути своє робоче місце.

По-друге: на робочому місці необхідно створити нешкідливі та безпечні умови праці. Саме про це і повинен потурбуватися роботодавець.

Але не все залежить від керівника. Сама специфіка виробництва може бути пов’язана з факторами підвищеної небезпеки, шкідливості і т. д. У таких випадках роботодавець повинен компенсувати працівникові «шкідливість» його роботи виходячи з норм чинного законодавства, наприклад: надати йому додаткову відпустку; встановити підвищену оплату праці; забезпечити видачу спецодягу і засобів індивідуального захисту; видавати молоко та лікувально-профілактичне харчування. Працівник може отримати право на пенсію за віком на пільгових умовах, якщо це буде підтверджено результатами атестації.

Як же виявити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища що дозволяють працівникам претендувати на пільги та компенсації? Відповідь очевидна: провести атестацію робочих місць за умовами праці!

Роботодавець повинен організувати та провести на своєму підприємстві атестацію робочих місць, якщо його виробництво (техпроцеси, обладнання, сировина, продукція) є потенційним джерелом шкідливих і небезпечних факторів, які можуть несприятливо впливати на здоров’я працівників зараз чи в майбутньому.

Для того щоб з’ясувати, чи потрібно проводити атестацію, підприємство вивчає норми охорони та гігієни праці щодо свого виробництва, а також: Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці та Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня.

Знайшовши в цих документах роботи, фактори, професії, які є на робочих місцях його підприємства, роботодавець проводить атестацію таких місць. Причому атестація повинна проводитися незалежно від того, є роботодавець юридичною особою чи приватним підприємцем.

Основними діючими нормативними документами, що регулюють процес проведення атестації на підприємстві продовжують залишатися постанова КМУ від 01.08.1992 № 442 та Методичні рекомендації від 01.09.1992 № 41. Враховуючи постанови КМУ від 10.09.2014 № 442, від 11.02.2015 № 100 та від 11.02.2015 № 96 якими створено та надано повноваження Державні службі України з питань праці, у т. ч. щодо здійснення державного контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесенням їх до категорії з шкідливими умовами праці, а також участі в організації проведення державної експертизи умов праці із залученням Держсанепідслужби. Тому найближчим часом є очікуваними зміни як і в постанову КМУ № 442 та Методичні рекомендації № 41

Атестація робочих місць проводиться не рідше одного разу на 5 років. Позачергова атестація може бути проведена в тому випадку, якщо умови праці на підприємстві істотно змінилися.

По-перше, якщо атестація не проводилася, але підприємство несе затрати на виплату компенсацій і надання гарантій працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т. д.), при перевірці можуть виникнути питання з приводу правомірності таких виплат (якщо роботодавець перебуває на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з оподаткуванням таких виплат.

По-друге, якщо підприємство не проведе атестацію і не надаватиме працівникам належні гарантії та компенсації, то кожний «шкідливий» працівник може звернутися до суду і вимагати відшкодування матеріального і морального збитку. У такому разі, непроведення атестації не тільки не врятує роботодавця від відповідальності, але, навпаки, стане доказом його провини.

По-третє, непроведення атестації робочих місць є порушенням законодавства про охорону праці, зокрема вищевказаної постанови КМУ № 442. Порушник — керівник підприємства, може бути притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу згідно ч. 1 ст. 41 КУпАП щодо порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення.

Також не проведення атестації призведе до порушення прав працівників — фактично, виконуючи шкідливі або важкі роботи, наймана особа не одержить передбачених законодавством компенсацій і соціальні гарантії. Це дає підставу працівнику розривати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку (ч. 3 ст. 38 КЗпП), а також звернутися до суду (ст. 221 КЗпП України).

Керівнику, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладається саме на керівника підприємства.

Працівнику, тому що атестація робочих місць є правовою підставою надання на підприємстві компенсацій та гарантій для працівників із шкідливими і небезпечними умовами праці (доплат до заробітної плати, додаткових оплачуваних відпусток, спеціального харчування та ін.).

Отже, атестація має важливе соціально-гігієнічне значення, тому що дозволяє своєчасно виявити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу, визначити пріоритетні напрями модернізації обладнання та технологічних процесів, розробити і впровадити цілеспрямовані санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи, виходячи із специфіки умов праці на конкретних підприємствах.

Таким чином, враховуючи глибокий соціальний зміст проведення атестації робочих місць за умовами праці для забезпечення захищеності працівників, зайнятих на роботах в несприятливих умовах праці, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання і фізичні особи (підприємці), які використовують найману працю, зобов’язані вжити необхідних заходів для її проведення, а на тих підприємствах, де термін її закінчився — провести чергову атестацію, забезпечити належне зберігання її матеріалів.

Адже лише в такий спосіб можна уникнути практики безпідставного позбавлення відповідних прав працівників або ж навпаки — незаконного визначення пільг та компенсацій.