В таких галузях як промисловість, будівництво, торгівля та складське господарство постійно потрібні працівники для стропування вантажів. Ця професія має попит в наш час і залишається такою в силу постійного розширення виробництв. Дана робота полягає в тому, щоб за допомогою спеціальних пристосувань, до яких відносяться канати, ланцюги, бади, стропи, траверси, захвати і т.д. правильно обв’язувати і закріпити вантажі для підйомною технікою.

Враховуючи розмір та вагу грузу, стропальник самостійно обирає обладнання для обхвату, що несе за собою велику відповідальність. Адже хибними діями можна не тільки пошкодити вантаж, але і зашкодити здоров’ю людей, задіяних у даному виробничому процесі. Тому на професію стропальника потрібно пройти якісне навчання.

НВК Вектор запрошує на курси стропальника всіх бажаючих оволодіти цією непростою, але поважною, вимогливою і добре оплачуваною професією. Після успішного прохождения програми і здачі іспитів, атестованому стропльщику видається підтвердження — посвідчення з допуском до роботи.

Перевірка знань проводиться 1 раз на рік. Позапланова переатестація потрібна у разі призупинення (понад 6 місяців) або передислокації діяльності за спеціальністю, а також за вимогою керівників, ІТР, інспекторів технічного нагляду та інших осіб, відповідальних за виконання стропальних робіт.

В НВК Вектор на Вас чекають висококваліфіковані вчителі та майстри, з якими проходить навчання згідно з наступними вимогами:

• правильне строповка вантажів;
• вибір грузозахватних пристосувань, необхідних для ведення робіт;
• визначення пригодності строп;
• безпечні методи зацепки та обв’язки вантажів;
• правила при переміщенні вантажів підйомно-транспортним устаткуванням;
• норми завантаження тари;
• правила складування вантажів;
• порядок обміну сигналами з кранівником;
• правила при роботі поряд повітряних електроліній та газових труб;
• перша домедична допомога.

Навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту

1. Для навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування утворюються навчально-методичні центри сфери цивільного захисту.

2. Особи керівного складу та фахівці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, у перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три — п’ять років зобов’язані проходити навчання з питань цивільного захисту у відповідних навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту.

3. Навчання проводиться відповідно до державного замовлення за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених для фінансування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб. Відповідні записи про навчання заносяться у трудову книжку.

4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування визначають щорічну потребу в навчанні керівного складу та фахівців, забезпечують періодичність його проведення та закріплюють на правах оперативного управління або передають у власність навчально-методичним центрам сфери цивільного захисту підприємства, установи та організації, приміщення, споруди та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

5. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

6. Порядок здійснення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, перелік осіб, які його проходять, та план комплектування з навчання зазначених осіб затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ПЕРЕЛІК

категорій осіб керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, та періодичність проходження функціонального навчання

Категорія	Періодичність проходження навчання
Посадові особи, які організовують здійснення заходів щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту
Керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та навчальних закладів незалежно від форми власності, а також їх заступники	один раз на п’ять років
Посадові особи, які очолюють комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, комісії з питань надзвичайних ситуацій суб’єктів господарювання та навчальних закладів незалежно від форми власності, та відповідальні секретарі комісій	один раз на п’ять років
Керівники структурних підрозділів (департаментів, управлінь, відділів, секторів) центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, які забезпечують у межах законодавства виконання завдань цивільного захисту у певній сфері суспільного життя (крім штатних підрозділів (посадових осіб) з питань цивільного захисту)	один раз на п’ять років
Посадові особи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, працівники суб’єктів господарювання, які очолюють органи з евакуації, виконують обов’язки секретарів комісій з евакуації	один раз на п’ять років
Особи, які здійснюють заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків
Керівники робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуаціїцентральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та навчальних закладів незалежно від форми власності	один раз на три роки
Особи, які очолюють спеціалізовані служби цивільного захисту, утворені центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, та їх заступники	один раз на три роки
Особи, які очолюють територіальні та об’єктові формування цивільного захисту та їх структурні підрозділи	один раз на три роки
Особи, які залучаються до організації та проведення робіт з дегазації, дезактивації територій і об’єктів, інших видів спеціальної обробки, дозиметричного контролю та радіаційно-хімічної розвідки	один раз на три роки
Працівники чергово-диспетчерських та керівники аварійно-технічних служб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання	один раз на три роки
Фахівці, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту
Інженерно-технічні працівники, які очолюють ланки, групи тощо з обслуговування захисних споруд цивільного захисту	один раз на три роки
Фахівці суб’єктів господарювання, які виконують обов’язки, пов’язані із забезпеченням техногенної та пожежної безпеки	один раз на три роки
Науково-педагогічні працівники, які викладають навчальні дисципліни з цивільного захисту і безпеки життєдіяльності	один раз на п’ять років
Керівники міжшкільних методичних об’єднань та методичних кабінетів (центрів) при місцевих органах управління освітою, педагогічні працівники, які викладають предмети з основ цивільного захисту і безпеки життєдіяльності	один раз на п’ять років
Керівники та особи, які очолюють штаби керівництва спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання дій відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, планів локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та планів цивільного захисту на особливий період	один раз на три роки
Керівники навчальних груп з підготовки працівників суб’єктів господарювання діям у надзвичайних ситуаціях, а також інструктори консультаційних пунктів при органах місцевого самоврядування	один раз на три роки

Значення електробезпеки

Важливість дотримання правил з електробезпеки визнана давно. Серйозні травми, смертельні випадки та пошкодження майна трапляються щодня через недотримання цих правил. Організації, які відповідають за безпечне виконання робіт дослідили дану проблему та отримали певну статистику

Факти:

• 97% всіх випадків враження електричним струмом були зафіксовані на робочих місцях
• Близько 30000 працівників щорічно отримують враження електричним струмом
• Щорічно відбувається понад 3600 тяжких пошкоджень. Електроенергія являється четвертою головною причиною нещасних випадків на підприємстві
• Понад 2000 працівників кожного року проходять реабілітацію від тяжких опіків
• Статистика показує, що 60% смертей від нещасних випадків на робочому місці спричинено враженням ел. струмом
• Фінансові втрати від нещасних випадків, пов’язаних з електрикою є неймовірно високими

До обов’язків роботодавця входить захист працівників від електронебезпеки. Існують відповідні навчальні центри, які проводять навчання з електробезпеки. Таке навчання зменшує кількість травматизма та мінімізує витрати організації.

Серйозні електричні несправності можуть призвести до повного зупинення процесу чи заводу, простою сотні або тисяч працівників під час ремонту. Очевидно такі фактори негативно вплинуть на Вашу організацію

Впровадження та дотримання правил з електробезпеки захистить працівників та роботодавців від:

• травм на виробництві;
• штрафів при перевірках;
• незапланованих витрат на ремонт або заміну обладнання.

Електробезпека не є варіантом. Це необхідність для працівників та роботодавців.

Навіть найпростіше електричне обладнання може спричинити небезпеку, якщо не дотримане безпечне виконання робіт, а персонал не пройшов навчання.

Перелік робіт підвищеної небезпеки:

1. Електрозварювальні,  газополум'яні,  наплавочні і  паяльні 
роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями. 
     2. Роботи в охоронних зонах ліній електропередач. 
     3. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках. 
     4. Роботи  в  зонах  дії струму високої частоти,  іонізуючого 
випромінювання,  електростатичного та електромагнітного  полів,  а 
також роботи із застосуванням лазерів, дозиметрів. 
     5. Роботи на повітряних лініях зв'язку, які перетинають лінії 
електропередач, контактні проводи. 
     6. Електропрогрів бетону та електророзморожування ґрунтів. 
     7. Обслуговування,   ремонт   та   наладка   обладнання   для 
плазменно-дугової зварки,  різання, напилювання, нанесення покрить 
та іншого електрозварювального устаткування. 
     8. Роботи в термічних цехах та дільницях на  електротермічних 
установках підвищеної та високої частоти. 
     9. Виготовлення, випробування, транспортування, зберігання та 
використання промислових вибухових матеріалів та їх знешкодження. 
     10. Роботи   з   надзвичайно   займистими,   легкозаймистими, 
займистими та вибухонебезпечними речовинами. 
     11. Роботи,    пов'язані    з    технічним    обслуговуванням 
вибухонебезпечних виробництв,  цехів,  дільниць, об'єктів, засобів 
пожежної   сигналізації  та  систем  автоматичного  пожежогасіння.
     Пожежно-технічне  обстеження  будинків  та  висотних  споруд. 
Виїзд особового складу підрозділів пожежної охорони по тривозі. 
     12. Транспортування   балонів,   контейнерів,   ємностей   із 
стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними 
газами, їх заповнення та ремонт. 
     13. Обслуговування  агрегатів  і котлів,  працюючих на газі і 
рідкому паливі. 
     14. Роботи  з  профілактики   і   технічного   обслуговування 
газового господарства. 
     15. Виконання газонебезпечних робіт. 
     16. Роботи   по   технічному  обслуговуванню  і  експлуатації 
компресорних  та   газорегуляторних   станцій,   лінійних   частин 
магістральних газопроводів. 
     17. Монтаж  і  експлуатація  засобів електрохімічного захисту 
підземних газопроводів від корозії. 
     18. Роботи,  пов'язані  з  будівництвом,  обслуговуванням   і 
ремонтом     газопроводів,     газорозподільних    пунктів,    які 
використовують  природні,  нафтові,  штучні,  змішані  і  зріджені 
вуглеводневі гази. 
     19. Роботи  по  монтажу  та зварюванню підземних та зовнішніх 
газопроводів,  газифікації  об'єктів,   а   також   по   нанесенню 
протикорозійного ізоляційного покриття. 
     20. Підключення   до   діючого   газопроводу  новозмонтованих 
газопроводів. 
     21. Обслуговування та ремонт газоперекачувальних агрегатів. 
     22. Освоєння і глушіння газових та нафтових свердловин. 
     23. Промислово-геофізичні дослідження свердловин. 
     24. Ліквідація відкритих газових та нафтових фонтанів. 
     25. Роботи по видобутку та переробці нафти, газу і конденсату 
в нафтогазопереробній та хімічній промисловості. 
     26. Роботи  по  ліквідації  нафтогазоводопроявлень  в процесі 
буріння свердловин. 
     27. Роботи,  пов'язані з  обслуговуванням,  експлуатацією  та 
ремонтом  компресорних  та  холодильних  установок,  працюючих  на 
вибухонебезпечних та токсичних газах. 
     28. Роботи,  пов'язані  з  підготовкою  залізничних  цистерн, 
контейнерів,   балонів   та   інших   ємностей   до   зливу-наливу 
вибухонебезпечних, токсичних та займистих рідин. 
     29. Роботи,  пов'язані з монтажем,  експлуатацією та ремонтом 
магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, аміакопроводів 
і технологічних трубопроводів. 
     30. Роботи   в   охоронних   зонах    діючих    магістральних 
газопроводів та комунікацій газових промислів. 
     31. Роботи   по   виробництву,  зберіганню,  використанню  та 
транспортуванню  речовин,  які  відносяться  до  I  та  II   класу 
небезпеки. 
     32. Злив,  очистка,  нейтралізація резервуарів, тари та інших 
ємностей з-під нафтопродуктів,  кислот,  лугів та інших  шкідливих 
речовин, в тому числі радіоактивних. 
     33. Роботи  по  монтажу  та  ремонту обладнання в насосних та 
компресорних     станціях      на      нафтогазовидобувних      та 
нафтогазопереробних підприємствах. 
     34. Монтаж,  ремонт,  реконструкція,  наладка,  експлуатація, 
введення в експлуатацію та виведення  з  експлуатації,  здійснення 
інспекційного   контролю   обладнання,  що  містить  радіонуклідні 
джерела. 
     35. Експлуатація     циклотронів,     бетатронів,    лінійних 
прискорювачів та інших прискорювальних установок. 
     36. Роботи   з   отруйними,   шкідливими,    токсичними    та 
радіоактивними речовинами. 
     37. Роботи   по  дезактивації,  дезінсекції,  дератизації  та 
дезінфекції приміщень. 
     38. Роботи з використанням інертних газів. 
     39. Роботи, пов'язані з виробництвом скла та скловиробів. 
     40. Виготовлення   та   застосування   скловати,   шлаковати, 
азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових 
матеріалів. 
     41. Нанесення   лако-фарбувальних   покрить,   ґрунтовок   та 
шпакльовок    на    основі    нітрофарб,   полімерних   композицій 
(поліхлорвінілових, епоксидних тощо). 
     42. Обробка  деревини  та  інших  речовин  антисептичними  та 
вогнезахисними сумішами і речовинами. 
     43. Виготовлення виробів та  деталей  із  пластмас,  гуми  на 
пресах,    вулканізаторах,   виливних   та   черв'ячних   машинах, 
таблетмашинах, каландрах та вальцях. 
     44. Підготовка до знешкодження і  обезжирювання  установок  і 
деталей чотирьоххлористим вуглецем. 
     45. Вулканізаційні роботи. 
     46. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. 
     47. Роботи,    пов'язані    з    виробництвом,   зберіганням, 
транспортуванням  та  застосуванням   агрохімікатів,   пестицидів, 
гербіцидів. 
     48. Гасіння вапна. 
     49. Обслуговування генераторних ацетиленових установок. 
     50. Гальванічні   роботи,  чистка  вентиляційних  каналів  та 
повітропроводів. 
     51. Роботи по виробництву  феросплавів,  агломерату,  чавуну, 
сталі,  прокату,  труб,  вогнетривів,  коксу та хімічних продуктів 
коксування,  ртуті,  нікелю,  цинку, свинцю, олова, кадмію, індію, 
алюмінію,  силуміну, магнію, титану, кристалічного кремнію, сірки, 
сірчаної, соляної, азотної і ортофосфорної кислот, ціаністих солей 
та  розчинів,  порошків,  лігатур  та  інших сполук рідкоземельних 
металів,  наплавочних  порошків  і  прутків,  твердих  сплавів   і 
тугоплавкого   дроту,   напівпровідників,  пиловугільного  палива. 
Обслуговування устаткування по їх виробництву. 
     52. Плавильні,  заливочні роботи  і  роботи  по  термообробці 
лиття. 
     53. Роботи з окислюючими речовинами. 
     54. Комплекс  робіт щодо виробництва,  переробки,  розподілу, 
зберігання і застосування  продуктів  розділення  повітря,  водню, 
хлору,   аміаку,   природного  та  супровідних  металургійному  та 
хімічному виробництву газів. 
     55. Обслуговування  станів  гарячої  і   холодної   прокатки, 
турбоформовочних станів та пічного зварювання труб. 
     56. Роботи,   пов'язані  з  відпалюванням  сталі,  сплавів  і 
відливок. 
     57. Гранулювання доменного шлаку. 
     58. Роботи,  пов'язані з вибиванням відливок, титанової губки 
із застосуванням відбійних молотків. 
     59. Робота з піскоструминними апаратами. 
     60. Нанесення  бетону,  ізоляційних і обмуровочних матеріалів 
методом набризкування і напилення. 
     61. Управління,  завантаження  та  обслуговування  дробарних, 
сортувальних,  фасувально-пакувальних,  просівальних, змішувальних 
формувальних,    затиральних,    фільтрувальних,    намотувальних, 
варочних,  плавильних,  сепараторних,  очисних, обрізних, бурових, 
в'язальних, полірувальних механізмів. 
     62. Обслуговування       вальцювальних,        штампувальних, 
вузлов'язальних і навивальних верстатів та автоматів. 
     63. Випробування  та  обслуговування  парових  і  водогрійних 
котлів,  економайзерів,  паропроводів, трубопроводів гарячої води, 
пароперегрівників, теплообмінників, тепломеханічного устаткування, 
посудин, що працюють під тиском. 
     64. Підземні роботи на шахтах та рудниках. 
     65. Підземна геологорозвідка. 
     66. Сейсморозвідка. 
     67. Геолого-маркшейдерські роботи. 
     68. Аварійно-рятувальні роботи,  гасіння  пожеж,  боротьба  з 
повінню. 
     69. Дегазаційні роботи. 
     70. Технічне обслуговування, експлуатація та ремонт підйомних 
установок, стволів, компресорних станцій. 
     71. Утворення і експлуатація відвалів гірничих порід. 
     72. Обслуговування лампових,  лампової апаратури аерогазового 
контролю і сейсмопрогнозу. 
     73. Проведення   розкривних   робіт,  виїмка  і  навантаження 
корисних копалин при відкритих гірничих роботах. 
     74. Виколювання,  звалення,  розпилювання  і  обробка  блоків 
природного  каменю,  переміщення  і  навантаження їх в транспортні 
засоби. 
     75. Обкладання  та   скріплення   укосів,   бортів,   уступів 
кар'єрів. 
     76. Підземні  та  відкриті  гірничі  роботи  при будівництві, 
реконструкції   і   ремонті   метрополітенів,   підземних   споруд 
спеціального призначення. 
     77. Роботи  на метрополітені в службі руху,  рухомого складу, 
колії, топливних споруд, сигналізації та зв'язку. 
     78. Розмивання порід з використанням гідромоніторів та  інших 
засобів гідромеханізації. 
     79. Прокладка, обслуговування та ремонт пульпопроводів. 
     80. Зведення  і  нарощування  дамб  гідротехнічних  споруд  і 
гідровідвалів. 
     81. Експлуатація та ремонт водозбірних споруд. 
     82. Штучне заморожування ґрунтів та водопониження. 
     83. Монтаж,  демонтаж,  експлуатація,  ремонт  і  переміщення 
насосних і землесосних установок, драг і земснарядів. 
     84. Утворення   і   експлуатація  перевантажувальних  пунктів 
кар'єрів. 
     85. Забивання свай. 
     86. Цементація та хімічне закріплення ґрунтів та фундаментів. 
     87. Укладка великогабаритних труб у траншеї. 
     88. Роботи  в  колодязях,   шурфах,   траншеях,   котлованах, 
бункерах, камерах і колекторах. 
     89. Земляні   роботи,  що  виконуються  в  зоні  розташування 
підземних комунікацій, під водою та на глибині більше 2 метрів. 
     90. Продавлювання  тунельних   конструкцій   під   будинками, 
спорудами, магістралями і водоймищами. 
     91. Роботи   у   замкнених   просторах   (ємностях,   боксах, 
трубопроводах). 
     92. Водолазні роботи. 
     93. Роботи по обслуговуванню барокамер. 
     94. Роботи верхолазні та на висоті. 
     95. Роботи з підйомних і підвісних  колисок  і  рихтувань  на 
висоті. 
     96. Монтаж  та демонтаж конструкцій і обладнання за допомогою 
вертольотів. 
     97. Монтаж та демонтаж будинків,  споруд, а також відновлення 
та зміцнення їх аварійних частин. 
     98. Обстеження  димарів,  вентиляційних  каналів  і дахів при 
капітальному ремонті будинків та споруд. 
     99. Роботи по ремонту,  фарбуванню, очистці від снігу та пилу 
дахів будівель при відсутності огорож. 
     100. Робота  на  конструкціях мостових,  баштових та козлових 
кранів. 
     101. Вантажно-розвантажувальні роботи за  допомогою  машин  і 
механізмів. 
     102. Транспортування   негабаритних  та  важких  вантажів  на 
під'їзних коліях будівельних майданчиків. 
     103. Монтаж, експлуатація і демонтаж бурових вишок. 
     104. Монтаж,  наладка, технічне обслуговування, експлуатація, 
ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів,  ліфтів, 
конвеєрів,   підвісного   канатного   гідравлічного    транспорту, 
технологічного і верстатного обладнання, електроустановок та ліній 
електропередач. 
     105. Монтаж,  демонтаж   та   обслуговування   компресорного, 
холодильного обладнання, пресів-розширювачів, ковальсько-пресового 
устаткування. 
     106. Монтаж,  демонтаж  і  накачування  шин  автотранспортних 
засобів. 
     107. Обслуговування  і ремонт елементів підвіски автомобілів, 
гідропідйомників   на   автомобілях-самоскидах   та    самоскидних 
причепах, їх зняття і установка. 
     108. Ремонт    паливної   апаратури   двигунів   внутрішнього 
згорання. 
     109. Управління   тракторами   і   самохідним   технологічним 
устаткуванням. 
     110. Малярні  роботи  у  відсіках  та резервуарах морських та 
річкових суден,  а також очистка та фарбування суден у доках та на 
причалах. 
     111. Монтаж  і  демонтаж  головних та допоміжних механізмів в 
машинному відділенні морських та річкових суден. 
     112. Роботи,  що безпосередньо виконуються при обслуговуванні 
залізничного транспорту, електротранспорту, рухомого складу. 
     113. Обслуговування механічних та автоматичних ліній. 
     114. Роботи на копіювальних та розмножувальних машинах. 
     115. Обслуговування верстатів по обробці деревини і металів. 
     116. Роботи на цукрових заводах по обслуговуванню центрифуг і 
транспортерів. 
     117. Проведення  робіт  в  склосах,  призначених  для  різної 
сільськогосподарської продукції, в вагонах-зерновозах. 
     118. Роботи  по  обслуговуванню  і  ремонту  аспіраційних  та 
пневмотранспортних  систем  на  підприємствах  по   зберіганню   і 
переробці зерна. 
     119. Роботи по розвантаженню, складанню і зберіганню зернових 
та  олійних  культур,  висівок,  макухи  і  жротів  насипом  і   в 
затареному вигляді. 
     120. Роботи  по оксидації обезводнених мастил при виробництві 
оліфи і лаків. 
     121. Роботи  по  обслуговуванню  бугаїв-плідників,  кнурів  і 
жеребців. 
     122. Лісосічні роботи,  трелювання,  транспортування та сплав 
лісу. 
     123. Лісогосподарські   і   лісозаготівельні   роботи,    які 
виконуються на територіях, забруднених (5-10 кі/квадр. км ) цезієм 
134, 137. 
     124. Роботи по ліквідації лісових пожеж. 
     125. Спорудження  і  обслуговування   крижаних   і   поромних 
переправ, доріг, бродів. 
     126. Буксирувальні   роботи   всіх   видів  на  морському  та 
річковому транспорті. 
     127. Гідрометричні,  гідрологічні і гідрохімічні  роботи:  на 
великих  і  середніх  річках  у  період повені;  рейдові виїзди на 
безмоторних човнах на озерах і  водоймищах;  роботи  на  річках  і 
каналах,  пов'язані  з  використанням човнових переправ,  роботи і 
спостереження   з   льоду   у   період   нестійкого    льодоставу; 
гідрографічні   обстеження   водних  об'єктів  у  важкодосяжних  і 
необжитих районах. 
     128. Снігомірні, сніголавинні, гляціологічні і селеві роботи: 
маршрутні снігозйомки у горах; сніголавинні і гляціологічні роботи 
у важкодосяжних високогірних районах у період максимальної селевої 
та лавинної активності. 
     129. Робота   вогневих   обслуг  з  протиградовими  виробами, 
пороховими   зарядами   і   пусковими   установками    метеоракет, 
транспортування  протиградових  виробів та метеоракет на вогневі і 
стартові позиції. 
     130. Роботи із застосуванням піротехнічного інструменту. 
     131. Пожежно-технічне  обстеження   об'єктів   з   підвищеною 
пожежною, вибуховою та радіаційною небезпекою. 
     132. Робота   у   випробувальних  пожежних  лабораторіях,  на 
пожежних полігонах, на смугах психологічної підготовки пожежних та 
в теплодимокамерах. 
     133. Робота   особового   складу   пожежних   підрозділів  на 
колінчатих підіймачах та на автомеханічних драбинах. 
     134. Виконання робіт на пожежах по знеструмленню  електричних 
мереж,  перекриттю  заслінок на нафтогазопроводах,  в резервуарних 
парках автобаз. 
     135. Гасіння пожеж в трюмах морських та річкових суден. 
     136. Монтаж,  ремонт і профілактичне  обслуговування  засобів 
охоронної сигналізації. 
     137. Скелелазні роботи. 
     На підприємствах на основі Переліку,  з урахуванням специфіки 
виробництва,   роботодавцем   розробляються    і    затверджуються 
відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою,  для проведення 
яких потрібні спеціальне навчання  і  щорічна  перевірка  знань  з 
питань охорони праці.

Роботи на висоті — це роботи, при яких працівник перебуває на відстані менше двох метрів від неогороджених зовнішніх або  не перекритих внутрішніх перепадів по висоті 1,3 м і більше від робочої поверхні, а також роботи на похилій робочій поверхності.

Основним небезпечним виробничим фактором при роботі на висоті є розташування робочого місця вище поверхні землі (підлоги, настилу) або над простором, розташованим нижче поверхні землі, і пов’язане з цим можливе падіння працівника або падіння предметів на працівника.

Причинами падіння працівників з висоти можуть бути:

• технічні (відсутність огороджень, запобіжних поясів, недостатня міцність і стійкість настилів, колисок, сходів);
• технологічні (недоліки в проектах виконання робіт, неправильна технологія ведення робіт);
• психологічні (втрата самовладання, порушення координації рухів, необережні дії, недбале виконання своєї роботи);
• метеорологічні (сильний вітер, екстремальна температура повітря, дощ, сніг, туман, ожеледь).

Крім того, травмування працюючих може статися в результаті падіння предметів з висоти.

Причинами падіння предметів можуть бути:

• падіння вантажу, переміщуваного вантажопідйомними машинами (внаслідок обриву вантажозахоплювальних пристроїв, неправильного стропування (обв’язування), випадання вантажу з тари та ін.);
• падіння конструкцій, що монтуються (внаслідок конструктивних недоліків, порушення послідовності технологічних операцій);
• аварії будівельних конструкцій (внаслідок проектних помилок, порушення технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості будівельно-монтажних робіт);
• падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту тощо (внаслідок порушення вимог правил безпеки — відсутність бортової дошки біля краю робочого настилу).

Крім вимог безпеки до оснащення, машин та механізмів для виконання робіт на висоті, окремо потрібно звернути увагу на організацію робочих місць.

При проведенні робіт на висоті повинні встановлюватися огорожі і позначатися в установленому порядку межі небезпечних зон. Такі запобіжні заходи приймаються для обмеження доступу працівників в зони, де можливе їх падіння з висоти, травмування падаючими матеріалами, інструментом та іншими предметами, а також частинами конструкцій, що знаходяться в процесі спорудження, обслуговування, ремонту, монтажу.

На межах зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів встановлюються захисні огорожі, а на кордонах зон потенційної небезпеки дії цих факторів — сигнальні огорожі і знаки безпеки.

Робоче місце повинно міститися в чистоті, зберігання заготовок, матеріалів, інструменту, готової продукції, відходів виробництва повинно бути впорядковано і відповідати вимогам охорони праці.

Робочі місця забезпечуються необхідними засобами колективного та індивідуального захисту працівників, первинними засобами пожежогасіння, а також засобами зв’язку та сигналізації, іншими технічними засобами забезпечення безпечних умов праці відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Не допускається розміщувати на робочому місці і накопичувати невикористані матеріали, відходи виробництва тощо, захаращувати шляхи підходу і виходу. Матеріали, вироби, конструкції при прийомі і складуванні на робочих місцях, що знаходяться на висоті, приймаються в обсягах, необхідних для забезпечення безперервного виробничого процесу, і укладаються так, щоб не захаращувати робоче місце і підходи до нього, виходячи з несучої здатності риштовання, майданчиків і тому подібного, на яких виробляється розміщення зазначеного вантажу.

Робочі місця, розташовані поза виробничими приміщеннями, включаючи і підходи до них, повинні міститися в чистоті, в зимовий час очищатися від снігу, льоду і посипатися піском, золою, тирсою або іншими аналогічними матеріалами.

При виконанні робіт на висоті внизу під місцем робіт визначаються і відповідним чином позначаються і захищаються небезпечні зони. При суміщенні робіт по одній вертикалі розташовані нижче місця обладнуються відповідними захисними пристроями (настилами, сітками, козирками), встановленими на відстані не більше 6 м по вертикалі від нижщерозташованого робочого місця.

Прорізи в стінах при односторонньому примиканні до них настилу (перекриття) повинні захищатися, якщо відстань від рівня настилу до нижнього краю отвору менше 0,7 м.

Прорізи, в які можуть впасти працівники, повинні бути надійно закриті або огороджені і позначені.

Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше 1,3 м і відстані менше 2 м від межі перепаду по висоті, захищаються тимчасовими інвентарними огорожами. При цьому при неможливості застосування захисних огороджень або у разі короткочасного періоду знаходження працівників допускається проведення робіт із застосуванням запобіжного пояса.

Проходи на майданчиках і робочих місцях повинні відповідати наступним вимогам:

• ширина одиночних проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше 0,6 м, висота — не менше 1,8 м;
• сходи або скоби, які застосовуються для підйому або спуску працівників на робочі місця, розташовані на висоті більше 5 м, повинні бути обладнані пристроями для закріплення запобіжного пояса.

Електрозварювальні, газозварювальні та інші вогневі роботи на тимчасових робочих місцях, де є горючі речовини і матеріали, проводяться за нарядом-допуском.

На кожному робочому місці рівень освітленості повинен відповідати встановленим нормам. Штучне освітлення по можливості не повинно створювати відблисків і тіней, які деформують огляд. Розведення тимчасових електромереж напругою до 1000 В, які використовуються при електропостачанні об’єктів будівництва, виконується ізольованими проводами або кабелями на опорах або конструкціях, розрахованих на механічну міцність при прокладанні по них проводів і кабелів, на висоті над рівнем землі, підлоги, настилу не менше:

• 2,5 м — над робочими місцями;
• 3,5 м — над проходами;
• 6,0 м — над проїздами.

Світильники загального освітлення встановлюються на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу. При висоті підвіски менше 2,5 м застосовуються світильники спеціальної конструкції або використовуються світильники на напругу в мережі не вище 42 В. Живлення світильників напругою до 42 В здійснюється від понижувальних трансформаторів, машинних перетворювачів, акумуляторних батарей. Застосовувати стаціонарні світильники в якості переносних не допускається. Дозволяється користуватися переносними світильниками тільки промислового виготовлення.

Крім того слід звернути увагу, що не допускається виконання робіт на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 15 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, що виключає видимість в межах фронту робіт. Роботи на висоті на відкритому повітрі, що здійснюються безпосередньо з конструкцій, перекриттів, обладнання тощо, при зміні погодних умов з погіршенням видимості, при грозі, ожеледі, сильному вітрі, снігопаді припиняються і працівники виводяться з робочого місця.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні фахівці на договірних засадах, що мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю.
Керівники й фахівці служби охорони праці по своїй посаді і заробітній платі прирівнюються до керівників і фахівців основних виробничо-технічних служб. 

Розпорядження фахівця з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, видів діяльності, чисельності працівників, умов праці тощо розробляє та затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 осіб і більше. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих до 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. За своїми посадами та заробітною платою керівники та спеціалісти служби охорони праці прирівнюються до керівників та спеціалістів основних виробничо-технічних служб підприємства. Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом. Служба охорони праці формується зі спеціалістів, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше трьох років. Спеціалісти зі середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Навчання та перевірка знань з охорони праці працівників служби охорони праці відбуваються під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати лише роботодавець. Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом України «Про охорону праці» та Типовим положенням про службу охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Служба охорони праці вирішує завдання:

• забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з питань охорони праці;
• забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
• професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
• вибору оптимальних режимів праці й відпочинку працівників;
• інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

• опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці;
• здійснює оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;
• складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі;
• проводить з працівниками вступний інструктаж з охорони праці;
• готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці й подає їх на розгляд роботодавцю;
• забезпечує належне оформлення і зберігання документації з питань охорони праці;
• розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров’я працівників або людей, які їх оточують, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи;
• організовує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці; розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці; допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій; підвищення кваліфікації й перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;
• бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій; проведенні внутрішнього аудиту; організації навчання з питань охорони праці; роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці; роботі комісії з питань охорони праці підприємства; роботі комісій з прийняття в експлуатацію завершених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування; розробці положень, інструкцій, нормативних актів з охорони праці, що діють у межах підприємства; роботі комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці;
• контролює дотримання чинного законодавства, вимог нормативно-правових актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів посадових осіб органів державного нагляду; виконання заходів, передбачених колективним договором; використання цільових коштів, виділених на заходи з охорони праці; стан запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мийними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством; проходження попереднього і періодичних медичних оглядів працівників; виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

• безперешкодно відвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;
• одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці;
• перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об’єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об’єкта, цеху, виробництва обов’язковий для виконання припис;
• вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативно-правових актів з охорони праці;
• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
• порушувати клопотання про заохочення працівників, які беруть активну участь у підвищенні безпеки та покращенні умов праці.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у випадку ліквідації підприємства або припинення використання найманої праці фізичною особою.

Ст 18 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що всі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

«Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затверджене наказом державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005  регламентує порядок організації та проведення навчання з питань охорони праці посадових осіб та працівників підприємства.

Згідно з вимогами Положення навчання з питань охорони праці можна проводити як в учбовому центрі так і на підприємстві. Багато хто користується цим і формально проводять навчання на підприємстві протоколами перевірки знань. Такі дії є неправомырними і можуть призвести до відповідальності.

По-перше, Типове положення передбачає не формальне складання протоколів, а проведення навчання в вигляді семінарів або лекцій, з подальшою перевіркою знань у формі іспиту. Окрім цього навчання з питань охорони праці повинно бути оформлено належним чином, починаючи зі складання і затвердження роботодавцем планів навчання, робочих програм, навчальної документації, призначення викладачів, які мають відповідну кваліфікацію, з відповідною оплатою їм проведених занять та іспитів та багато чого іншого.

Однією з розповсюджених причин настання нещасних випадків є незадовільне навчання з питань охорони праці. І в випадку виявлення формального проведення навчання з питань охорони праці на підприємстві, особливо для робіт з підвищеною небезпекою це буде мати наслідки для роботодавця і осіб, що його організовували та проводили.

Організація навчання з питань охорони праці на підприємстві:

Які повноваження керівника:

• затверджує наказом план-графік проведення Навчання, який складають раз на три роки;
• затверджує перелік питань для перевірки знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників, який складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;
• створює умови для роботи комісії з перевірки знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;
• контролює оформлення, облік і зберігання протоколів перевірки знань, оформлення й облік посвідчень про перевірку знань тощо.

Як навчають

Кількість годин і тематика навчання з питань охорони праці має відповідати Типовому положенню.

Форми організації навчання — лекції, семінари, модульне, дистанційне, екстернатне тощо, а також технічні засоби навчання — аудіовізуальні, комп’ютерні.

Перевірку проводить комісія, склад якої затверджує керівник своїм наказом.

Голова комісії — керівник або його заступник, до службових обов’язків якого входить організація роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності. За потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники.

До складу комісії закладу освіти входять:

• спеціаліст служби охорони праці;
• представник профспілки;
• уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
• Комісію вважають правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб.
• Усі члени комісії мають пройти Навчання у порядку, встановленому Типовим положенням.

Як перевіряють знання

Перевірку знань здійснюють відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної, радіаційної безпеки тощо, додержання яких належить до функціональних обов’язків працівників.

Питання для перевірки складають члени комісії з урахуванням місцевих умов. Затверджує перелік керівник підприємства.

Основними формами перевірки є тестування, залік, іспит.

Тестування проводять за допомогою технічних засобів (автоекзаменатори, модульні тести тощо).

Залік або іспит за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування, а також творчої роботи.

У разі незадовільних результатів перевірки знань працівники протягом одного місяця проходять повторну перевірку знань.

Працівників, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, до роботи не допускають.

Які документи оформлюють

Результати перевірки заносять до протоколу засідання комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці,

Навчання з питань охорони праці працівників на підприємстві організувати можна, але це дуже не проста задача і виконати її в повному обсязі з додержанням всіх вимог законодавства не просто. Тому ми вам пропонуємо полегшити цей процес і провести якісне навчання Ваших працівників в нашому навчальному центрі.

Окрім того ми пропонуємо Вам високий рівень навчання, в ході якого Ваші працівники зможуть не тільки прослухати лекції висококваліфікованих спеціалістів, але й отримати відповіді на питання, які виникають у них під час роботи, отримати практичні навички організації роботи з додержанням вимог нормативно-правової бази з питань охорони праці України.

Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 927 від 10.10.2012
№ 76 від 11.02.2016
№ 48 від 07.02.2018

Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

• постанову Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» (Офіційний вісник України, 2003 р., № 42, ст. 2222);
• пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 313 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 617).

ПОРЯДОК
видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

1. Цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі — дозвіл).

2. Дія цього Порядку не поширюється на державні аварійно-рятувальні служби та їх формування, які в установленому порядку пройшли атестацію, а також на органи військового управління, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил, інші військові формування, які утворені відповідно до законів та в яких до виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки не залучаються наймані працівники.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

• висновок експертизи — документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу;
• експертні організації — експертно-технічні центри, що належать до сфери управління Держпраці, або незалежні експертні організації, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та мають підтверджену компетенцію для інспекційної діяльності у сфері охорони праці відповідно до законодавства;
• експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки — довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик;
• застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки — використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;
• науково-технічна підтримка державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці — технічна, експертна діяльність за напрямами, розробленими Держпраці і затвердженими в установленому порядку, що спрямована на підвищення ефективності контрольно-наглядової діяльності у зазначеній сфері.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про охорону праці» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

4. Вимоги до експертних організацій розробляються Держпраці та затверджуються за погодженням з Антимонопольним комітетом в установленому порядку.

5. Плата за проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання визначається експертними організаціями відповідно до Порядку визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. № 1251 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 91, ст. 3079).

6. Дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

• роботодавцеві — на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;
• виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі — виробник або постачальник) — на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов’язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов’язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

7. Дозвіл видається:

• Держпраці — на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2;
• територіальним органом Держпраці — на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці другому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

При цьому дозвіл територіальним органом Держпраці видається за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця.

9. Для одержання дозволу, який видає:

1) територіальний орган Держпраці, роботодавець, виробник або постачальник подає в паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, надсилає поштою або у випадках, передбачених законом, в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, адміністратору заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

• на виконання робіт підвищеної небезпеки — висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання заявлених робіт;
• на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки — висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання та їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;
• на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки — висновок експертизи відповідності таких машин, механізмів, устатковання вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;

2) Держпраці, роботодавець подає в паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, надсилає поштою або у випадках, передбачених законом, в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання заявлених робіт.

Забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені законом.

10. Строк видачі дозволу або повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його видачі становить десять робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку.

У разі коли в установлений строк роботодавцеві, виробникові або постачальникові не видано або не надіслано дозвіл чи рішення про відмову у його видачі, він має право через десять робочих днів з дня закінчення такого строку виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, зазначені в його заяві, згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

11. Рішення про відмову у видачі дозволу приймається у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».

13. Переоформлення дозволу чи повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його переоформленні здійснюється органом, що його видав, відповідно до Законів України «Про охорону праці» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

14. Дія дозволу поширюється на всю територію України.

Роботодавець, який отримав дозвіл і має намір виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки (у тому числі відокремленим підрозділом), повинен письмово повідомити про це територіальний орган Держпраці за місцем виконання таких робіт та/або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устатковання не пізніше ніж за десять робочих днів до початку їх виконання та/або експлуатації (застосування) з наданням копії дозволу.

15. Строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п’ять років.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

16. Дозвіл на застосування машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки є безстроковим.

17. Дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».

Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.

Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

18. Роботодавець, виробник або постачальник повинен протягом десяти робочих днів після одержання повідомлення про анулювання дозволу подати оригінал такого дозволу або його дублікат до органу, що видав дозвіл, особисто чи надіслати рекомендованим листом з описом вкладення.

Зазначений орган робить на оригіналі дозволу або його дублікаті позначку про анулювання дозволу, вносить відповідну інформацію до реєстру дозволів та повертає протягом трьох робочих днів оригінал дозволу або його дублікат роботодавцеві, виробникові або постачальникові.

19. У разі анулювання дозволу роботодавець, виробник або постачальник може отримати новий дозвіл відповідно до вимог цього Порядку.

20. Держпраці та її територіальні органи ведуть реєстр дозволів в установленому порядку, узагальнюють інформацію про видані та анульовані дозволи і оприлюднюють її у засобах масової інформації та на власному веб-сайті.

Держпраці та її територіальні органи вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відомості про дозволи (зареєстровані декларації) в установленому порядку.

21. Виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

• у паперовій формі особисто або поштовим відправленням — адміністратору;
• в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, — дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об’єкта не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

---

ДОЗВІЛ

---

ПЕРЕЛІК
видів робіт підвищеної небезпеки

1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
3. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).
4. Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху.
5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.
6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.
7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату.
8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом.
9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів.
10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин.
11. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.
12. Підземні та відкриті гірничі роботи.
13. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників.
14. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин.
15. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.
16. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу.
17. Газополум’яні роботи.
18. Роботи із збагачування корисних копалин.

---

ПЕРЕЛІК
машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

1. Устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, розподілом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

2. Технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання та населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об’єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт.

3. Технологічне устатковання для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

4. Гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній, металургійній та коксохімічній галузях промисловості.

5. Устатковання та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

6. Технологічне устатковання хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної, харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної галузях промисловості, целюлозно-паперового, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.

7. Обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

8. Устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).

9. Парові та водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт.

10. Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою нагріву вище ніж 110 °C, посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, крім автомобільних газових балонів, що є ємностями для газового моторного палива.

11. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, підйомники та колиски для підіймання працівників.

---

ЗАЯВА
на одержання дозволу

ЗАЯВА
на продовження строку дії дозволу

ПЕРЕЛІК
видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці

1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль.

2. Виготовлення та випробування вантажозахоплюючих пристроїв (стропів, траверсів, грейферів, захватів).

3. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд.

4. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами, крім земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

5. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів.

6. Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.

7. Навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання.

8. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах).

9. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

10. Водолазні роботи.

11. Маркшейдерські роботи

12. Обстеження, ремонт і чищення димарів, повітропроводів.

13. Звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

14. Роботи верхолазні та скелелазні.

15. Роботи із збереження та переробки зерна.

16. Роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти.

17. Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки.

18. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

19. Зварювальні роботи.

ПЕРЕЛІК
машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці

1. Машини, механізми, устатковання для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря.

2. Технологічне обладнання з переробки природного каменю.

3. Ковальсько-пресове устатковання.

4. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).

5. Технологічні транспортні засоби.

ДЕКЛАРАЦІЯ
відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці