В заході взяли участь відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію електроустановок споживачів та електрогосподарство навчальних закладів

The post Навчання з електробезпеки first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение Навчання з електробезпеки появились сначала на НВК "Вектор".

«Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затверджене наказом державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005  регламентує порядок організації та проведення навчання з питань охорони праці посадових осіб та працівників підприємства.

Згідно з вимогами Положення навчання з питань охорони праці можна проводити як в учбовому центрі так і на підприємстві. Багато хто користується цим і формально проводять навчання на підприємстві протоколами перевірки знань. Такі дії є неправомырними і можуть призвести до відповідальності.

По-перше, Типове положення передбачає не формальне складання протоколів, а проведення навчання в вигляді семінарів або лекцій, з подальшою перевіркою знань у формі іспиту. Окрім цього навчання з питань охорони праці повинно бути оформлено належним чином, починаючи зі складання і затвердження роботодавцем планів навчання, робочих програм, навчальної документації, призначення викладачів, які мають відповідну кваліфікацію, з відповідною оплатою їм проведених занять та іспитів та багато чого іншого.

Однією з розповсюджених причин настання нещасних випадків є незадовільне навчання з питань охорони праці. І в випадку виявлення формального проведення навчання з питань охорони праці на підприємстві, особливо для робіт з підвищеною небезпекою це буде мати наслідки для роботодавця і осіб, що його організовували та проводили.

Організація навчання з питань охорони праці на підприємстві:

Які повноваження керівника:

• затверджує наказом план-графік проведення Навчання, який складають раз на три роки;
• затверджує перелік питань для перевірки знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників, який складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;
• створює умови для роботи комісії з перевірки знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;
• контролює оформлення, облік і зберігання протоколів перевірки знань, оформлення й облік посвідчень про перевірку знань тощо.

Як навчають

Кількість годин і тематика навчання з питань охорони праці має відповідати Типовому положенню.

Форми організації навчання — лекції, семінари, модульне, дистанційне, екстернатне тощо, а також технічні засоби навчання — аудіовізуальні, комп’ютерні.

Перевірку проводить комісія, склад якої затверджує керівник своїм наказом.

Голова комісії — керівник або його заступник, до службових обов’язків якого входить організація роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності. За потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники.

До складу комісії закладу освіти входять:

• спеціаліст служби охорони праці;
• представник профспілки;
• уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
• Комісію вважають правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб.
• Усі члени комісії мають пройти Навчання у порядку, встановленому Типовим положенням.

Як перевіряють знання

Перевірку знань здійснюють відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної, радіаційної безпеки тощо, додержання яких належить до функціональних обов’язків працівників.

Питання для перевірки складають члени комісії з урахуванням місцевих умов. Затверджує перелік керівник підприємства.

Основними формами перевірки є тестування, залік, іспит.

Тестування проводять за допомогою технічних засобів (автоекзаменатори, модульні тести тощо).

Залік або іспит за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування, а також творчої роботи.

У разі незадовільних результатів перевірки знань працівники протягом одного місяця проходять повторну перевірку знань.

Працівників, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, до роботи не допускають.

Які документи оформлюють

Результати перевірки заносять до протоколу засідання комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці,

Навчання з питань охорони праці працівників на підприємстві організувати можна, але це дуже не проста задача і виконати її в повному обсязі з додержанням всіх вимог законодавства не просто. Тому ми вам пропонуємо полегшити цей процес і провести якісне навчання Ваших працівників в нашому навчальному центрі.

Окрім того ми пропонуємо Вам високий рівень навчання, в ході якого Ваші працівники зможуть не тільки прослухати лекції висококваліфікованих спеціалістів, але й отримати відповіді на питання, які виникають у них під час роботи, отримати практичні навички організації роботи з додержанням вимог нормативно-правової бази з питань охорони праці України.

The post Організація навчання з питань охорони праці first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение Організація навчання з питань охорони праці появились сначала на НВК "Вектор".

Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 927 від 10.10.2012
№ 76 від 11.02.2016
№ 48 від 07.02.2018

Відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону праці” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

• постанову Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1631 “Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами” (Офіційний вісник України, 2003 р., № 42, ст. 2222);
• пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 313 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 617).

ПОРЯДОК 
видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

1. Цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл).

2. Дія цього Порядку не поширюється на державні аварійно-рятувальні служби та їх формування, які в установленому порядку пройшли атестацію, а також на органи військового управління, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил, інші військові формування, які утворені відповідно до законів та в яких до виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки не залучаються наймані працівники.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

• висновок експертизи – документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу;
• експертні організації – експертно-технічні центри, що належать до сфери управління Держпраці, або незалежні експертні організації, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та мають підтверджену компетенцію для інспекційної діяльності у сфері охорони праці відповідно до законодавства;
• експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик;
• застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;
• науково-технічна підтримка державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці – технічна, експертна діяльність за напрямами, розробленими Держпраці і затвердженими в установленому порядку, що спрямована на підвищення ефективності контрольно-наглядової діяльності у зазначеній сфері.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про охорону праці” та “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

4. Вимоги до експертних організацій розробляються Держпраці та затверджуються за погодженням з Антимонопольним комітетом в установленому порядку.

5. Плата за проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання визначається експертними організаціями відповідно до Порядку визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. № 1251 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 91, ст. 3079).

6. Дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

• роботодавцеві – на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;
• виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – виробник або постачальник) – на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов’язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов’язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

7. Дозвіл видається:

• Держпраці – на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2;
• територіальним органом Держпраці – на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці другому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

При цьому дозвіл територіальним органом Держпраці видається за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

9. Для одержання дозволу, який видає:

1) територіальний орган Держпраці, роботодавець, виробник або постачальник подає в паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, надсилає поштою або у випадках, передбачених законом, в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, адміністратору заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

• на виконання робіт підвищеної небезпеки – висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання заявлених робіт;
• на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання та їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;
• на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – висновок експертизи відповідності таких машин, механізмів, устатковання вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;

2) Держпраці, роботодавець подає в паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, надсилає поштою або у випадках, передбачених законом, в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання заявлених робіт.

Забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені законом.

10. Строк видачі дозволу або повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його видачі становить десять робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку.

У разі коли в установлений строк роботодавцеві, виробникові або постачальникові не видано або не надіслано дозвіл чи рішення про відмову у його видачі, він має право через десять робочих днів з дня закінчення такого строку виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, зазначені в його заяві, згідно із Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

11. Рішення про відмову у видачі дозволу приймається у випадках, передбачених статтею 21 Закону України “Про охорону праці”.

13. Переоформлення дозволу чи повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його переоформленні здійснюється органом, що його видав, відповідно до Законів України “Про охорону праці” та “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

14. Дія дозволу поширюється на всю територію України.

Роботодавець, який отримав дозвіл і має намір виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки (у тому числі відокремленим підрозділом), повинен письмово повідомити про це територіальний орган Держпраці за місцем виконання таких робіт та/або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устатковання не пізніше ніж за десять робочих днів до початку їх виконання та/або експлуатації (застосування) з наданням копії дозволу.

15. Строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п’ять років.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

16. Дозвіл на застосування машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки є безстроковим.

17. Дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України “Про охорону праці”.

Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.

Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

18. Роботодавець, виробник або постачальник повинен протягом десяти робочих днів після одержання повідомлення про анулювання дозволу подати оригінал такого дозволу або його дублікат до органу, що видав дозвіл, особисто чи надіслати рекомендованим листом з описом вкладення.

Зазначений орган робить на оригіналі дозволу або його дублікаті позначку про анулювання дозволу, вносить відповідну інформацію до реєстру дозволів та повертає протягом трьох робочих днів оригінал дозволу або його дублікат роботодавцеві, виробникові або постачальникові.

19. У разі анулювання дозволу роботодавець, виробник або постачальник може отримати новий дозвіл відповідно до вимог цього Порядку.

20. Держпраці та її територіальні органи ведуть реєстр дозволів в установленому порядку, узагальнюють інформацію про видані та анульовані дозволи і оприлюднюють її у засобах масової інформації та на власному веб-сайті.

Держпраці та її територіальні органи вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомості про дозволи (зареєстровані декларації) в установленому порядку.

21. Виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

• у паперовій формі особисто або поштовим відправленням – адміністратору;
• в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, – дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об’єкта не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

ДОЗВІЛ

ПЕРЕЛІК 
видів робіт підвищеної небезпеки

1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
3. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).
4. Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху.
5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.
6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.
7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату.
8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом.
9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів.
10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин.
11. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.
12. Підземні та відкриті гірничі роботи.
13. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників.
14. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин.
15. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.
16. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу.
17. Газополум’яні роботи.
18. Роботи із збагачування корисних копалин.

ПЕРЕЛІК 
машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

1. Устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, розподілом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

2. Технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання та населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об’єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт.

3. Технологічне устатковання для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

4. Гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній, металургійній та коксохімічній галузях промисловості.

5. Устатковання та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

6. Технологічне устатковання хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної, харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної галузях промисловості, целюлозно-паперового, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.

7. Обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

8. Устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).

9. Парові та водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт.

10. Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою нагріву вище ніж 110 °C, посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, крім автомобільних газових балонів, що є ємностями для газового моторного палива.

11. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, підйомники та колиски для підіймання працівників.

ЗАЯВА 
на одержання дозволу

ЗАЯВА 
на продовження строку дії дозволу

ПЕРЕЛІК 
видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці

1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль.

2. Виготовлення та випробування вантажозахоплюючих пристроїв (стропів, траверсів, грейферів, захватів).

3. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд.

4. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами, крім земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

5. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів.

6. Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.

7. Навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання.

8. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах).

9. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

10. Водолазні роботи.

11. Маркшейдерські роботи

12. Обстеження, ремонт і чищення димарів, повітропроводів.

13. Звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

14. Роботи верхолазні та скелелазні.

15. Роботи із збереження та переробки зерна.

16. Роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти.

17. Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки.

18. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

19. Зварювальні роботи.

ПЕРЕЛІК 
машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці

1. Машини, механізми, устатковання для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря.

2. Технологічне обладнання з переробки природного каменю.

3. Ковальсько-пресове устатковання.

4. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).

5. Технологічні транспортні засоби.

ДЕКЛАРАЦІЯ 
відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці

The post Порядок видачі дозволів Держпраці first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение Порядок видачі дозволів Держпраці появились сначала на НВК "Вектор".

Саме кваліфікаційна група визначає рівень знань працівника з електробезпеки. Всього існує п’ять групи, вимоги до кожної з яких містяться в Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4; НПАОП 40.1-1.21-98; далі — ПБЕЕС). Групу присвоюють залежно від стажу роботи працівника  в електроустановках.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках для присвоєння групи з електробезпеки

При визначенні мінімального стажу роботи в електроустановках понад 1000 В, робота в електроустановках до 1000 В не враховується. ПБЕЕС не містять жодних вимог до стажу роботи для присвоєння І групи з електробезпеки та видачі посвідчень з присвоєнням І групи.

Стаж роботи не єдиний критерій для присвоєння групи з електробезпеки.

Розглянемо критерії характерні для кожної групи.

І ГРУПА

Дана група може бути присвоєна будь-якому працівнику незалежно від посади чи фаху. Особливою умовою є проходження інструктажу для роботи в електроустановках, що має бути зафіксовано в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Даний інструктаж проводить відповідальна особа з не нижче ІІІ групою електробезпеки.

Нормативно-правові акти не мають чітких роз’яснень з деяких питань, зокрема:

• Яка різниця між присвоєнням першої групи та інструктажем з електробезпеки?
• Чи необхідно повторно підтверджувати знання?
• Необхідно вести спеціальний журнал реєстрації інструктажів чи можливе використання додатка 6 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15)?
• Оформлення якого виду інструктажу передбачає І група електробезпеки?

Багато підприємств шукають відповіді на ці питання у вже нечинних Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів, які були чинні в Україні на підставі постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ.

Схожі вимоги є у деяких нормативних документах, наприклад, пункті 12.3.5 Правил охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 08.05.1996 № 78; НПАОП 63.12-1.03-96).

ІІ-V групи

Для присвоєння ІІ-V групи необхідні

• знання небезпеки роботи в електроустановках;
• вміння застосувати необхідні правила безпеки для роботи;
• знання будови самих електроустановок та принципів їх діяльності;
• вміти надати першу допомогу.

Також, працівники повинні знати компонування електроустановок та вміти організувати безпечне виконання робіт. Для V групи необхідно також розуміти, чим обумовлені вимоги конкретних пунктів Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258; далі — ПТЕЕС) та ПБЕЕС.

Група з електробезпеки може бути присвоєна лише після того, як працівник пройде навчання та складе іспит на знання технічної експлуатації електроустановок.

Організація роботи комісії з перевірки знань роботи в електроустановках.

Керівник підприємства своїм наказом створює центральну комісію та комісію структурних підрозділів із перевірки знань, а також затверджує список працівників які проходитимуть навчання та складатимуть іспит.

Зазвичай головою центральної комісії є керівник підприємства або його заступник. До комісії також входять особа, відповідальна за електрогосподарство (з групою з електробезпеки не нижче ІV), спеціалісти підрозділу підприємства з охорони праці, представники юридичних, виробничих, технічних служб, представник профспілки або уповноважена працівниками особа з питань охорони праці. Комісії підрозділів очолюють їх керівники після проходження перевірки знань в центральній комісії та особа, відповідальна за електрогосподарство.

Комісія має складатись не менше ніж з трьох осіб.

Якщо створити власну комісію немає можливості, працівники проходять навчання та складають іспити у спеціалізованих навчальних закладах.

The post Присвоїти працівнику групу з електробезпеки first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение Присвоїти працівнику групу з електробезпеки появились сначала на НВК "Вектор".

Згідно з вимогами п. 7 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ 1232 від 30 листопада 2011 р розслідуванню підлягають всі випадки, які призвели до переведення працівника на легкий труд чи втрати ним працездатності.

Це значить, що якщо робітник перетнув межу підприємства та зайшов на його територію і до того моменту поки він не вийшов за межі підприємства, все що з ним трапиться та призведе до втрати працездатності чи переведення на легкий труд підлягає розслідуванню. Це стосується не лише травм, але й погіршення стану здоров’я. навіть. Якщо працівнику стало зле через загальне захворювання, то лише комісія з розслідування на основі лікарсько-експертного висновку може зробити висновок, що такий випадок з виробництвом не пов’язаний.

• Працівник може травмуватися під час знаходження на території підприємства знаходячись в стані сп’яніння, чи внаслідок бійки. Такі випадки також необхідно розслідувати.
• Працівник травмувався під час прямування на роботу чи з роботи на транспорті підприємства – випадок підлягає розслідуванню.
• Працівник травмувався прямуючи між об’єктами обслуговування чи прямуючи за межами території підприємства, виконуючі свої посадові обов’язки – випадок підлягає розслідуванню.
• На підприємстві аварія чи пожежа і працівник допомагає її ліквідовувати чи рятувати майно підприємства, при цьому травмується чи погіршується його стан здоров’я і він втрачає працездатність – випадок розслідується.
• Працівник чинить крадіжку майна підприємства, знаходячись при цьому на території підприємства чи в робочій час – випадок розслідується.
• Працівник використовує матеріали чи обладнання підприємства у власних цілях і травмується при цьому – випадок розслідується.
• Працівник проходить медичний огляд і травмується – випадок розслідується.
• Працівник приймає участь в змаганнях і травмується – випадок розслідується.
• Працівник їде в відрядження, знаходиться в відрядженні та повертається з нього. Якщо в цей час травмується – випадок розслідується.
• Працівник помирає на території підприємства чи в робочий час – випадок розслідується.
• Працівник зникає під час виконання трудових обов’язків – випадок розслідується

Як Ви бачите обставини травмування дуже різні і інколи дуже важко розібратися за даних обставин випадок травмування це виробнича травма чи ні, адже Порядок подекуди має не чітке трактування і багато в чому правильність висновків комісії залежить від досвіду її голови, того чи всі обставини врахує комісія, чи всі необхідні запити зробить та дослідить всі деталі випадку.

Наші спеціалісти допоможуть Вам зорієнтуватися в цьому переліку обставин і визначитися чи потрібно чи ні проводити розслідування, допоможуть правильно і в повному обсязі організувати роботу комісії і убезпечать вас від прийняття неправильного рішення і його наслідків.

The post Розслідування нещасного випадку на виробництві. first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение Розслідування нещасного випадку на виробництві. появились сначала на НВК "Вектор".

Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 і від 26 жовтня 2011 р. № 1107

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 “Про затвердження переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2240; 2012 р., № 81, ст. 3267) і від 26 жовтня 2011 р. № 1107 “Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077; 2012 р., № 77, ст. 3117; 2016 р., № 16, ст. 644) зміни, що додаються.

ЗМІНИ, 
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 і від 26 жовтня 2011 р. № 1107

1. Пункт 49 переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725, викласти в такій редакції:

2. У Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107:

1) у пункті 1 слова “видачі дублікатів,” виключити, слово “його” замінити словом “її”;

2) абзац третій пункту 3 викласти в такій редакції:

“експертні організації – експертно-технічні центри, що належать до сфери управління Держпраці, або незалежні експертні організації, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та мають підтверджену компетенцію для інспекційної діяльності у сфері охорони праці відповідно до законодавства;”;

3) абзац третій пункту 6 викласти в такій редакції:

“виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – виробник або постачальник) – на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов’язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.”;

4) у пункті 7:

в абзаці другому слово і цифри “пунктах 1, 3 – 5” замінити словом і цифрою “пункті 1”;

абзац четвертий після слів “територіальним органом” доповнити словом “Держпраці”;

5) пункт 9 викласти в такій редакції:

“9. Для одержання дозволу, який видає:

1) територіальний орган Держпраці, роботодавець, виробник або постачальник подає в паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, надсилає поштою або у випадках, передбачених законом, в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, адміністратору заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

на виконання робіт підвищеної небезпеки – висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання заявлених робіт;

на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання та їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;

на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – висновок експертизи відповідності таких машин, механізмів, устатковання вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;

2) Держпраці, роботодавець подає в паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, надсилає поштою або у випадках, передбачених законом, в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання заявлених робіт.

Забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені законом.”;

6) пункт 12 виключити;

7) пункт 13 після слова “здійснюється” доповнити словами “органом, що його видав,”;

8) у пункті 20:

слово “його” замінити словом “її”, слово “ним” виключити;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Держпраці та її територіальні органи вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомості про дозволи (зареєстровані декларації) в установленому порядку.”;

9) пункт 21 викласти в такій редакції:

“21. Виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

у паперовій формі особисто або поштовим відправленням – адміністратору;

в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, – дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об’єкта не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.”;

10) додатки 1 – 8 до Порядку викласти в такій редакції:

ДОЗВІЛ

ПЕРЕЛІК 
видів робіт підвищеної небезпеки

1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

3. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

4. Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху.

5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату.

8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом.

9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів.

10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин.

11. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

12. Підземні та відкриті гірничі роботи.

13. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників.

14. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин.

15. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.

16. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу.

17. Газополум’яні роботи.

18. Роботи із збагачування корисних копалин.

ПЕРЕЛІК 
машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

1. Устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, розподілом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

2. Технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання та населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об’єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт.

3. Технологічне устатковання для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

4. Гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній, металургійній та коксохімічній галузях промисловості.

5. Устатковання та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

6. Технологічне устатковання хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної, харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної галузях промисловості, целюлозно-паперового, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.

7. Обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

8. Устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).

9. Парові та водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт.

10. Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою нагріву вище ніж 110 °C, посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, крім автомобільних газових балонів, що є ємностями для газового моторного палива.

11. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, підйомники та колиски для підіймання працівників.

ЗАЯВА 
на одержання дозволу

ЗАЯВА 
на продовження строку дії дозволу

ПЕРЕЛІК 
видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці

1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль.

2. Виготовлення та випробування вантажозахоплюючих пристроїв (стропів, траверсів, грейферів, захватів).

3. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд.

4. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами, крім земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

5. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів.

6. Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.

7. Навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання.

8. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах).

9. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

10. Водолазні роботи.

11. Маркшейдерські роботи

12. Обстеження, ремонт і чищення димарів, повітропроводів.

13. Звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

14. Роботи верхолазні та скелелазні.

15. Роботи із збереження та переробки зерна.

16. Роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти.

17. Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки.

18. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

19. Зварювальні роботи.

ПЕРЕЛІК 
машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці

1. Машини, механізми, устатковання для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря.

2. Технологічне обладнання з переробки природного каменю.

3. Ковальсько-пресове устатковання.

4. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).

5. Технологічні транспортні засоби.

ДЕКЛАРАЦІЯ 
відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці”.

The post Зміни КМУ від 25 серпня 2010 р. № 725 і від 26 жовтня 2011 р. № 1107 first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение Зміни КМУ від 25 серпня 2010 р. № 725 і від 26 жовтня 2011 р. № 1107 появились сначала на НВК "Вектор".

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

• Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
• Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Рекомендувати міським радам міст обласного значення та сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад під час здійснення повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, керуватися цією постановою.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

• постанову Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 р. № 1059 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 88, ст. 3099);
• постанову Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 937 “Про внесення змін до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 77, ст. 3127).

ПОРЯДОК 
здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об’єкт відвідування).

2. Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі – виконавчі органи рад).

3. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі – органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці.

Підставою для видачі посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінсоцполітики.

Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.

Про втрату посвідчення невідкладно повідомляється керівнику виконавчого органу ради та Держпраці.

У разі прийняття рішення про скасування посвідчення та у разі, коли посвідчення зіпсоване чи втрачене, інформація про нього з реєстру посвідчень інспекторів праці виключається.

4. Порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики.

Порядок складення та форми журналів, інструкції з оформлення документів, що складаються під час підготовки, в ході та за результатами інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, визначаються Держпраці.

Форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань

5. Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

– невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

– факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

– факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

– роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

– роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

– роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

– роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

– працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

– роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);

– роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

– роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

– роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

6. Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об’єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

7. У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях можуть залучатися (за згодою керівника об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, члени яких працюють в об’єкта відвідування, організацій роботодавців та їх об’єднань.

8. Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

9. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

10. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – двох робочих днів.

11. Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

12. Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

13. Інспекторам праці забороняється:

1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів;

2) підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшого передання працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам;

3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшого передання іншим особам;

4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду;

5) розголошувати виробничі та комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;

6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведене у зв’язку з отриманням такої скарги;

7) вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів і їх частин.

14. Під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

15. За рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування.

16. У разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об’єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

17. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

18. У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об’єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Складення акта, припису та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування, невиїзного інспектування

19. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення.

20. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

21. Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

22. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

23. Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

24. Припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об’єкта відвідування.

25. Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об’єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

26. У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об’єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об’єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об’єкт відвідування зобов’язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об’єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Застосування заходів впливу у зв’язку з порушенням законодавства про працю, оскарження припису або вимоги

27. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

28. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

29. Заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

30. Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Забезпечення об’єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю

31. За письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.

За результатами проведеного аналізу складається довідка.

32. З метою запобігання порушенням законодавства про працю роботодавці можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.

33. Інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

ПОРЯДОК 
здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю

1. Цей Порядок визначає основні завдання та процедуру здійснення Держпраці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

2. Основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади (далі – об’єкт нагляду) повноважень, визначених відповідно частиною третьою статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та частиною другою статті 259 Кодексу законів про працю України (далі – контрольні повноваження).

3. Основними завданнями державного нагляду є:

розроблення пропозицій щодо шляхів підвищення ефективності здійснення контрольних повноважень;

внесення вимоги щодо забезпечення здійснення контрольних повноважень (далі – вимога);

вжиття заходів до ініціювання притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень.

4. Державний нагляд здійснюють посадові особи Держпраці та її територіальних органів, посадовими обов’язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі – уповноважена посадова особа), що підтверджується службовим посвідченням такої посадової особи.

5. Державний нагляд здійснюється шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання об’єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об’єкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням (далі – виїзна перевірка).

Виїзні перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами відповідно до індивідуального графіка, що затверджується керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу згідно з планом роботи Держпраці та її територіального органу на відповідний період.

Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повідомляє об’єкту нагляду не пізніше ніж за п’ять робочих днів до її початку.

6. Строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати п’яти робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи може бути продовжений керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу до 10 робочих днів.

7. До участі у виїзній перевірці в разі потреби можуть залучатися представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, організацій роботодавців та їх об’єднань (за згодою), а також інші уповноважені посадові особи Держпраці та її територіальних органів.

8. Перед початком проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повинна пред’явити керівнику об’єкта нагляду або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

9. Уповноваженій посадовій особі на час проведення виїзної перевірки надається робоче місце з правом користування телефонним зв’язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час виїзної перевірки, оформлення матеріалів виїзної перевірки, спілкування з посадовими особами об’єкта нагляду (у разі необхідності одержання пояснень).

10. З метою здійснення державного нагляду уповноважені посадові особи мають право:

1) безперешкодно отримувати від об’єктів нагляду документи, інформацію, показники статистичної та оперативної звітності та будь-які дані, що пов’язані із здійсненням контрольних повноважень;

2) ставити посадовим особам об’єкта нагляду запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства про працю та вжиті заходи до їх усунення;

3) аналізувати матеріали та організаційно-розпорядчі документи, що складаються під час проведення та за результатами інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; показники статистичної та оперативної звітності; дані порівняння фактично досягнутих результативних показників здійснення повноважень до показників виконання визначених Держпраці планів; даних інтерв’ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб;

4) отримувати від державних органів, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета державного нагляду, одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених державними органами;

5) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду;

6) робити висновки про стан дотримання об’єктом нагляду законодавства про працю під час здійснення контрольних повноважень (далі – висновок);

7) за результатами державного нагляду ініціювати проведення об’єктами нагляду інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.

11. У разі виявлення порушення та/або недоліків під час здійснення об’єктами нагляду контрольних повноважень уповноважені посадові особи мають право:

1) вносити керівнику об’єкта нагляду обов’язкову для виконання вимогу;

2) ініціювати притягнення посадових осіб об’єкта нагляду до відповідальності за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень;

3) ініціювати скасовування чи зупинення дії рішень, прийнятих посадовими особами об’єкта нагляду під час здійснення контрольних повноважень, якщо вони суперечать законодавству про працю.

12. Уповноважені посадові особи з метою здійснення державного нагляду зобов’язані:

1) у повному обсязі, об’єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством;

2) узагальнювати результати здійснення державного нагляду;

3) здійснювати методологічне забезпечення державного контролю за додержанням законодавства про працю;

4) за письмовим зверненням об’єктів нагляду надавати роз’яснення;

5) брати участь в організації проведення та/або проведенні навчання, підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки посадових осіб об’єкта нагляду, уповноважених на здійснення контрольних повноважень.

13. Посадові особи об’єкта нагляду мають право:

1) перевіряти в уповноваженої посадової особи наявність службового посвідчення;

2) не допускати уповноважену посадову особу до проведення виїзної перевірки у разі відсутності службового посвідчення;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до висновку та/або вимоги;

4) вимагати від уповноваженої посадової особи внесення запису про проведення виїзної перевірки до відповідного журналу перевірок (за його наявності).

14. Посадові особи об’єкта нагляду зобов’язані:

1) допускати уповноважених посадових осіб до проведення виїзної перевірки;

2) виконувати вимогу уповноваженої посадової особи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю;

3) надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного нагляду;

4) звітувати про виконання покладених на об’єкт нагляду контрольних повноважень за формою та у строки, визначені Держпраці, але не частіше ніж один раз на місяць;

5) повідомляти уповноваженій посадовій особі про виконання вимоги, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб об’єкта нагляду за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень.

15. У разі створення об’єктом нагляду перешкод у діяльності уповноваженої посадової особи (відмова у допуску до проведення виїзної перевірки, ненадання інформації, необхідної для здійснення державного нагляду, перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість складення висновку (далі – акт), який підписується керівником об’єкта відвідування або уповноваженою ним посадовою особою.

Копія акта надсилається органам або посадовій особі, яким підпорядкований об’єкт нагляду, для вжиття заходів з усунення перешкод у здійсненні державного нагляду.

16. За результатами здійснення державного нагляду складається висновок.

У разі виявлення порушень законодавства про працю та/або недоліків під час здійснення контрольних повноважень також складається вимога.

17. Висновок складається у двох примірниках, що підписуються уповноваженою посадовою особою, яка здійснювала державний нагляд, та керівником об’єкта нагляду або уповноваженою ним посадовою особою.

Один примірник висновку залишається в об’єкта нагляду.

18. Якщо керівник об’єкта нагляду або уповноважена ним посадова особа не погоджується з викладеною у висновку інформацією, керівник об’єкта нагляду або уповноважена ним посадова особа підписує висновок із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.

Об’єкт нагляду може подати зауваження не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати підписання висновку. Рішення про результати розгляду поданих зауважень надається уповноваженою посадовою особою не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати їх надходження.

19. Вимога вноситься об’єкту нагляду не пізніше ніж протягом наступного дня після підписання висновку, а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

У вимозі зазначається строк для усунення виявлених порушень та/або недоліків під час здійснення контрольних повноважень, причин і умов, які до них призвели, вчинення дій, спрямованих на ефективне здійснення контрольних повноважень. У разі встановлення строку виконання вимоги більше ніж три місяці у ній визначається графік та заплановані заходи її виконання з відповідним інформуванням уповноваженої посадової особи згідно з визначеною у вимозі періодичністю.

20. Стан виконання вимоги перевіряється після закінчення зазначеного у ній строку виконання, якщо об’єкт нагляду не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження фактів її виконання.

21. У разі відмови керівника об’єкта нагляду чи уповноваженої ним посадової особи від підписання або за неможливості особистого вручення висновок і вимога складаються у трьох примірниках.

Два примірники висновку і вимоги надсилаються об’єкту нагляду рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику висновку та вимоги, що залишаються в уповноваженої посадової особи, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об’єкт нагляду зобов’язаний повернути уповноваженій посадовій особі підписаний примірник висновку та вимоги не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника висновку та вимоги вони вважаються такими, що належним чином отримані, об’єкт нагляду з ними ознайомлений, а зауваження до їх змісту в об’єкта нагляду відсутні. Про зазначене об’єкту нагляду повідомляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

22. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих висновком, після розгляду зауважень об’єкта нагляду (у разі їх надходження) уповноважена посадова особа проводить аналіз зібраних матеріалів, за результатами якого вносить вимогу та/або вживає заходів до ініціювання притягнення до відповідальності посадової особи за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень.

У разі систематичного невиконання або неналежного виконання інспектором праці без поважних причин контрольних повноважень Держпраці на підставі відповідних висновків уповноважених посадових осіб скасовує службове посвідчення такого інспектора праці.

23. Вимога або висновок уповноваженої посадової особи можуть бути оскаржені в 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг висновок та/або вимога можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

24. Порядок складення та форми акта, висновку, вимоги визначаються Мінсоцполітики.

Порядок складення та форми журналів, інструкції з оформлення документів, що складаються під час підготовки, в ході та за результатами заходів державного нагляду, визначаються Держпраці.

ЗМІНИ, 
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення і програмно-технічного забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки, інформаційно-методичного забезпечення та виготовлення бланків посвідчень і нагрудних знаків для системи соціального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 154 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 17, ст. 616; 2013 р., № 21, ст. 703; 2015 р., № 46, ст. 1495):

1) пункт 2 доповнити абзацом такого змісту:

“Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня в частині закупівлі бланків посвідчень інспектора праці є Держпраці.”;

2) у пункті 3:

абзац перший після слів “жертв нацистських переслідувань” доповнити словами “, інспектора праці”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Закупівля бланків посвідчень інспектора праці здійснюється Держпраці для видачі посадовим особам виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, уповноваженим на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.”.

2. У Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 60, ст. 2151; 2016 р., № 12, ст. 515):

1) у пункті 2:

абзац перший після слів “органів Держпраці та їх заступниками” доповнити словами “, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками”;

абзац четвертий після слів “територіального органу” доповнити словами  “, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.”;

2) у пункті 5 слова “Головою Держпраці, його заступниками” замінити словами “уповноваженою посадовою особою”;

3) у пункті 6 слова “Держпраці та її територіальні органи” та “в Держпраці чи її територіальному органі” замінити відповідно словами “уповноважені посадові особи” та “в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення”;

4) у пункті 8:

в абзаці другому слова “приймає відповідне рішення” замінити словами “складає постанову про накладення штрафу”;

доповнити пункт після абзацу другого новим абзацом такого змісту:

“Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.”.

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим;

у першому реченні абзацу четвертого слова “у Держпраці або її територіальному органі” замінити словами “в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу”;

5) у пункті 9 слова “Держпраці чи її територіальний орган” замінити словами “уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу”;

6) у пункті 11:

абзаци другий і третій після слова “Держпраці” доповнити словами “, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад”;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

“Порядок взаємодії територіальних органів Держпраці та виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад з регіональними центрами зайнятості визначається Мінсоцполітики.”;

7) пункт 12 після слів “її територіальні органи” доповнити словами “, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад”.

3. У Положенні про державну службу України з питань праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 21, ст. 584; 2016 р., № 2, ст. 89, № 16, ст. 644):

1) у пункті 4:

у підпункті 6 слова “нагляд (контроль)” замінити словом “контроль”;

доповнити пункт підпунктом 6-1 такого змісту:

“6-1) здійснює державний нагляд за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади;”;

підпункт 27 доповнити абзацом такого змісту:

“навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку посадових осіб виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, центральних органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення повноважень державного контролю за додержанням законодавства про працю;”;

у підпункті  50 слова “а також” виключити, а після слів “державного страхування” доповнити словами “, виконавчим органам міських рад міст обласного значення,  сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади”;

у підпункті 53 слово “перевірок” замінити словами “інспекційних відвідувань”;

доповнити пункт підпунктами 54-1-54-5 такого змісту:

“54-1) здійснює методологічне забезпечення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

54-2) координує діяльність виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад з питань здійснення ними повноважень, нагляд за реалізацією яких віднесено до компетенції Держпраці;

54-3) перевіряє на відповідність вимогам законодавства про працю та зайнятість населення рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, виконавчим органом міської ради міста обласного значення чи сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади під час здійснення повноважень, визначених частиною другою статті 259 Кодексу законів про працю України та частиною третьою статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”;

54-4) видає та скасовує посвідчення інспектора праці, веде їх реєстр;

54-5) проводить моніторинг у сфері оплати праці в частині своєчасної і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплати праці;”;

2) у пункті 6:

підпункт 3 після слів “державних органів” доповнити словами “, органів місцевого самоврядування”;

доповнити пункт підпунктами 5-1, 7-1 і 8-1 такого змісту:

“5-1) безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю;”;

“7-1) одержувати від посадових осіб центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства про працю та зайнятість населення;”;

“8-1) надавати посадовим особам центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад обов’язкові для виконання вимоги щодо усунення причин і умов неналежного виконання ними повноважень, нагляд за здійсненням яких віднесено до компетенції Держпраці;”.

The post ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ появились сначала на НВК "Вектор".

The post ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону праці first appeared on НВК "Вектор".

Сообщение ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону праці появились сначала на НВК "Вектор".